Синдром хронічної втоми

Синдром хронічної втоми - патологічний стан, який проявляється у вигляді хронічної втоми, яка триває не менше ніж 6 місяців та призводить до розумових труднощів. 

Причини втоми поділяють на декілька категорій:

● психологічні;

● фізіологічні;

● пов’язані зі способом життєдіяльності;

● медичні.

До психологічних належать:

● монотонність праці;

● несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі;

● висока інтенсивність, тривалість і напруженість праці через підвищений виробничий ризик і небезпеку;

● стреси, депресивні та тривожні стани.

До фізіологічних належать:

● вагітність, особливо в перші три місяці;

● період менопаузи;

● надмірна або недостатня вага;

● проходження променевої або хіміотерапії під час лікування онкологічного захворювання;

● знижена витривалість організму та здатність до адаптації після перенесених захворювань, таких як розлади з боку травної системи або вірусних інфекцій;

● стани пов’язані з неякісним повітрям, наприклад, через надмірну загазованість.

До причин втоми, які пов’язують із неправильним способом життя, належать:

● нераціональний режим праці та відпочинку;

● надмірне вживання алкоголю;

● недостатня фізична активність;

● надмірне захоплення кавою;

● нерегулярний прийом їжі або переважно шкідливої їжі;

● скорочення тривалості сну та перегляд перед сном негативного емоційного контенту тощо.

До медичних належать включають 

● Артрит;

● Анемія;

● Захворювання щитоподібної залози;

● Активні вірусні інфекції (зокрема герпесвіруси) чи поствірусний період;

● Цукровий діабет;

● Серцево-судинні хвороби;

● Апное.

Післявірусний синдром стомлюваності (ПСС) –  підвищена втома, яка формується після перенесеної вірусної інфекції, не зникає після відпочинку і сну та призводить до значного зниження розумової і фізичної працездатності.

Синдром втоми есенціальний (СВЕ) – хронічна втома більше 6 міс, яка не зникає після відпочинку і сну та призводить до значного зниження розумової і фізичної працездатності, причини якої не відомі.

Вторинний синдром втоми (ВСВ) –  спостерігається при різних хронічних соматичних, психічних та інших хворобах.

Симптоми втоми — відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не спроможна виконувати звичайні функції належним чином; неуважність та погіршення концентрації. 

А також:

● постійна втома, слабкість;

● проблеми з пам'яттю або концентрацією уваги;

● дискомфорт у горлі аж до болю у горлі;

● часті головні болі;

● збільшені лімфатичні вузли на шиї або під пахвами;

● м’язова слабкість; (біль у м’язах);

● розлади сну (безсоння або, навпаки, сонливість);

● запаморочення, яке посилюється при переході з положення лежачи або сидячи;

● субфебрильна температура;

● мігруючі артралгії, не пов’язані з запаленням суглобів;

● реакція серцево-судинної системи — підвищення рівня артеріального тиску та частоти пульсу;

● сильне виснаження після фізичних або розумових навантажень, навіть незначних, що може тривати довше 24 годин;

● зміна ваги тіла;

● нейропсихологічні розлади: підвищена чутливість до яскравого світла, розлад зору (плями перед очима), забудькуватість, наростаючі розлади уваги, спантеличення; зміни настрою; дратівливість, нерішучість, зниження ментальної активності та здатності до концентрації уваги. депресія;

● часте і інтенсивне куріння з метою розумової стимуляції вдень або щоденні вечірні прийоми алкоголю для зняття нервово психічні порушення ввечері,

● апатія, безрадісний настрій

Синдром постковідної втоми основні прояви:

Втома (58%), головний біль (44%), порушення уваги (27%), випадіння волосся (25%), мнестичне зниження (16%), тривожність (13%), депресія (12%) тощо. Втома, головний і фізичний біль, які з’являються зазвичай після фізичного навантаження, вважаються своєрідною захисною реакцією організму на енергетичний дефіцит.

Додатковими критеріями діагностики СХВ вважаються: розлиті цефалгії, мігруючі артралгії, міалгії, біль, першіння в горлі, лабільність настрою зі схильністю до депресії, зниження пам’яті, здатності до концентрації уваги, порушення сну, субфебрилітет, незначне збільшення та болючість лімфовузлів у декількох зонах.

План обстеження – обов'язковий візит до лікаря

● оцінка скарг, особливостей перебігу хвороби, факторів ризику (включаючи екологічні, соціоекономічні, спадкові чинники, стиль життя та харчування) та об’єктивне обстеження. оцінка можливого впливу  токсичних факторів, шкідливі звички, прийом медикаментів;

● загальний огляд з оцінкою фізичного стану, стану лімфоїдної тканини, температури тіла; пошук інфекційних вогнищ, (з вимірюванням ЧСС, пульсу, АТ, огляд за системами);

● загально клінічні обстеження (загальний аналіз крові, показники біохімічного аналізу крові, загальний аналіз сечі);

● визначення рівнів гормонів (щитоподібної залози, кортизолу, адренокортикотропного гормонів тощо), віт Д, В12 та фолієвої кислоти;

● дослідження для оцінки стану імунітету;

● специфічні тести для виявлення вогнищ інфекції, наприклад  посів із ротоглотки, носа, тести для виявлення стрептококової інфекції, антитіл до різноманітних вірусів зокрема цитомегаловірусу, вірусу епштейна барр, герпесу 1 чи 2 типів тощо); 

● інструментальні обстеження (за потреби ЕКГ, ультразвукове дослідження лімфатичних вузлів та щитоподібної залози);

● консультації профільних спеціалістів: імунолог, психотерапевт, ревматолог, ендокринолог, гематолог, алерголог, фтизіатр, інфекціоніст, пульмонолог, нефролог, онколог тощо.

Лікування

a). Немедикаментозне (за рекомендаціями центру громадського здоров’я)

● Повноцінний сон;

● Режим харчування;

● Регулярні фізичні навантаження;

● Відмова від шкідливих звичок та кофеїну;

● Зміна діяльності;

● Розподіл завдань за пріоритетністю; 

● Оптимізм та почуття гумору;

● Хобі;

● Психотерапія;

● Фізіотерапія;

● Дієтотерапія.

b). Медикаментозне: 

● вживання дієтичних добавок, які можуть захистити від стресу та втоми;

● у випадку виявлення порушень стану імунної системи чи активних вірусних інфекціях - імуноглобулін чи противірусна терапія препаратами;

● імунотропні препарати на основі даних імунограми;

● нестероїдні протизапальні препарати;

● антидепресанти.

Наслідки синдрому хронічної втоми

● Обмеження способу життя, скорочення щоденних активностей;

● Збільшення кількості прогулів на роботі;

● Соціальна ізоляція;

● Депресія.

Для запису на огляд до терапевта звертайтесь за телефоном 0 800 305 911.