Практикум «Цитологія молочної залози»

Під час Практикуму «Цитологія молочної залози» два спікери, доктори медичних наук Ірина Шабалова (Москва) та Людмила Болгова (Київ) поділились з учасниками своїми напрацюваннями в області діагностики захворювань молочної залози, у тому числі й раку.

По закінченню роботи практикуму, ми взяли бліц-інтерв'ю у Ірини Шабалової, доктора медичних наук, професора кафедри клінічної лабораторної діагностики Російської медичної академії післядипломної освіти, члена Міжнародної Академії Цитологів (MIAC), члена Виконавчої Ради Асоціації клінічних цитологів Росії, Європейської Федерації Клінічних Цитологів (EFCS), редакційної колегії журналів Acta Cytologica та Cytopathology.

• Ірино Петрівно, пройшло два дні роботи Школи цитологів у Медичному центрі Які ваші враження про захід, чому ви взяли у ньому участь?

Мене запросили колеги з України. Сказали, що в конференції візьме участь Людмила Севастянівна Болгова, яку я знаю вже багато років як дуже хорошого спеціаліста, як людину, котра багато уваги приділяє освіті та організації цитологічної служби.

Також мене мотивувала тема заходу. Проблема раку молочної залози в Україні стоїть так само гостро, як і в Росії.

Є ще один важливий момент. Зараз у цілому світі розвивається рідинна цитологія. Ми на кафедрі були лідерами у розвитку цього виду досліджень, першими почали ним займатись, тому мені є чим поділитись із колегами по роботі у Львові.

Рідинна цитологія – дуже цікавий та перспективний метод, але необхідно пам’ятати, що він не повинен замінити традиційну цитологію. Наприклад, скринінг здібний дати набагато більше, ніж традиційна цитологія, а ось в діагностиці добре використовувати обидва методи. Щодо раку молочної залози у нас, як і у наших закордонних колег, є досвід робити спочатку препарат традиційний, пізніше залишки помістити в рідину та продовжити роботу: зробити імуноцитохімічні дослідження, FISH (від англ.- fluorescence in situ hybridization) тощо.

•  Наскільки ефективним був такий формат Школи? 

У даному випадку ми розглядали одну тему – рак молочної залози, тому дводенний формат виявився дуже ефективним. Слід відмітити, що рівень підготовки аудиторії, яка зібралась на практикумі, є досить хороший. Ми поєднали лекційний матеріал з можливістю задавати контрольні питання. Аудиторія показала, що вона вдумлива та зацікавлена у тому, щоб дізнатись якомога більше. По очах я бачила, що ці люди хочуть займатись цитологією, а ця професія вимагає певної жертовності й любові.

У цитології зазвичай працюють жінки. Ця спеціальність дозволяє суміщати жіночі та домашні справи з роботою. Розвиток віртуальної мікроскопії, відсканованих препаратів, дає можливість навіть жінкам, які нещодавно народили та годуючим мамам працювати вдома з комп’ютером.

• Яким чином ви би сформулювали основну проблему сучасної цитології?

Підготовка кадрів. За кордоном більшість цитологів виходять із патологоанатомів. Та цитологією вони займаються остільки-оскільки, надаючи перевагу гістології. Людей-ентузіастів, які дійсно люблять цю спеціальність, мало. Ви можете здивуватись, але, наприклад, у Германії, на високому рівні розвинуто скринінг раку шийки матки, та майже немає діагностичної цитології. Все роблять гістологи.

У нас, порівняно із західними країнами, дуже хороші традиції в цитології. Наші лікарі-цитологи вийшли з лабораторної діагностики та прагнуть бути вище від звичайного опису. Я жодному разі не применшую цінність лабораторної діагностики, але більшість методів, які в ній використовуються, засновані на описі та підрахунку кількості. У ній відсутня можливість встановлювати діагноз. І хоч нас зараз вчать не використовувати слово «діагноз» (його встановлює лікар), але морфологічна верифікація – це наша компетенція.

Там, де цитологія не розвинута, для встановлення онкологічного діагнозу молочної залози роблять core-біопсію (трепанобіопсію – забір клітинного матеріалу за допомогою товстої голки). Це жахливо, це знущання над нами, жінками. Замість безболісного пунктирування тоненькою голкою у груди заганяється велика голка. Тому дуже важливо, щоб цитологія розвивалась як безболісний та безпечний метод діагностики.

• Ірина Петрівна, тепер непопулярне питання про якість діагностики. Адже сьогодні немає гарантії, що навіть людині, яка регулярно проходить профілактичну діагностику, не пропустять захворювання?

Нажаль, таке стається. Та не тільки в нас, де онкозахворювання прогресують. На даний момент за кордоном з’явився такий термін, як інтервальний рак. У багатьох країнах добре розвинений цитологічний скринінг. Жінки відповідальніше ставляться до профілактичних оглядів, регулярно здають необхідні аналізи, проходять дослідження. Але якщо забір матеріалу пройшов неякісно та клініцист у наданому матеріалі побачив лише уривки слизової оболонки без сполучної тканини, тоді результат дослідження буде негативним. Через те, що для дослідження надано неповноцінний матеріал, ракових клітин на цьому етапі не знайдуть. А за деякий час ця жінка вже повернеться із запущеною формою.

Тому деякі країни переходять на ВПЛ-тестування, як найбільш чутливий та більш дешевий метод діагностики. Це тест на вірус папіломи людини, який викликає рак шийки матки. Але дешевий він тільки за кордоном. Тому що там робота лікаря-цитолога цінується набагато вище. У нас же і цитологічне дослідження є цілком доступним. Тому ми в себе на кафедрі відбились від заміни скринингу шийки матки ВПЛ-тестуванням. Адже дуже тяжко витягнути жінку до гінеколога. І коли це стається, важливо дістати якомога більше інформації про стан її здоров’я за один візит. А цитологічне дослідження окрім раку виявляє цілий спектр фонових процесів: і запальні захворювання, і паракератоз, і дисплазі та інші зміни. Тому дуже важливо проводити його кожній жінці регулярно.