Бактеріальний вагіноз

Найчастішою скаргою, з якою звертаються пацієнти до акушер-гінеколога, є порушення характеру вагінальних виділень. У 60-70% ми маємо справу з бактеріальним вагінозом. 

Що ж це за хвороба і як її лікувати? 

Бактеріальний вагіноз (дисбактеріоз) - це незапальне захворювання, яке виникає внаслідок дисбалансу вагінальної мікрофлори, супроводжується зменшенням кількості лактобацил і надмірним зростанням умовно-патогенних мікроорганізмів.

Останні можуть жити без використання повітря (анаероби) -  Gardnerella vaginalis,  Atopobium vaginae, Mobiluncus spp., та ін. Лактобактерії виробляють молочну кислоту, яка підвищуючи кислотність, формує захисну плівку піхви. Низький рН (показник кислотності) сприяє відлущенню клітин слизової піхви та вивільненню глікогену для живлення корисних бактерій. 

За переважанням патогенної мікробіоти відбувається підвищення рН піхви, вивільнення амінів (органічних сполук, що руйнують епітеліальні клініки піхви), прояву симптомів бактеріального вагінозу.  

Насправді, при баквагінозі специфічних скарг не існує. Іноді жінки можуть помічати підвищену кількість виділень сірого або зеленого кольору, часто це супроводжується «рибним запахом», свербежем, подразненням тощо. Скарги можуть посилюватися після менструації, але нерідко хвороба протікає безсимптомного та діагностується при огляді в гінеколога. 

рН - метрія піхвових виділень - найпростіший і найшвидший спосіб діагностики баквагінозу. У нормі піхва має кисле середовище, а при бактеріальному вагінозі воно стає лужним. 

При мікроскопії вагінального мазка виявляють «ключові клітини» (специфічна ознака бактеріального вагінозу), порушення співвідношення «хороших» лактобактерій і умовно-патогенних мікроорганізмів. При підозрі на специфічну інфекцію проводиться ПЛР-діагностика. 

Що може спричинити порушення мікрофлори та розвиток дисбактеріозу? 

• Зміна статевих партнерів;
• Часті спринцювання або надмірна гігієна зовнішніх статевих органів;
• Носіння білизни зі штучних тканин;
• Використання щоденних прокладок;
• Застосування вагінальних свічок не за призначенням;
• Приймання антибактеріальних препаратів;
• Куріння;
• Післяпологові травматичні зміни промежини.

Під час розвитку бактеріального вагінозу пригнічуються місцеві фактори захисту піхви, що робить репродуктивні органи вразливими:

• Зростає ризик зараження ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом);
• Зменшується ймовірність самоелімінації ВПЛ (самостійного позбавлення вірусу папіломи людини), відповідно, зростає ризик розвитку дисплазії шийки матки,   а надалі - раку;
• Зростає ризик переривання вагітності на ранніх термінах, передчасних пологів, післяопераційних ускладнень, інфекцій сечостатевої системи (цистит, пієлонефрит), безпліддя.

! Важливо: бактеріальний вагіноз - це не інфекція, що передається статевим шляхом.

Для лікування необхідний індивідуальний підхід:

• Ліквідація джерела інфекції;
• Контроль гормонального статусу;
• Антимікробна терапія (місцева та системна);
• Пробіотики;
• Спеціальна інтимна гігієна.

Помітили перші симптоми бактеріального вагінозу, одразу звертайтесь до гінеколога. У нашій клініці досвідчені фахівці допоможуть швидко й ефективно вирішити дану проблему.

А також нагадуємо, що регулярні чекапи у гінеколога дозволяють попереджати захворювання і завжди почуватись здорово.

З чекапними пропозиціями можна ознайомитись нижче.

Ознайомитись з чекапами

Матеріал був підготовлений заступником медичного директора з питань акушерства та гінекології, провідним лікарем гінекологом і репродуктологом Медікавер, Іванною Іванівною Корчинською. 

4 лютого 2025 рік