Міома матки

Міома матки – доброякісна пухлина (новоутворення), яка формується з гладком’язевих волокон, є найбільш поширеним новоутворенням жіночої статевої системи.

Цю пухлину виявляють у 15-20% жінок старших 30 років, у 40% жінок старших 40 років. На сьогодні констатується факт «помолодження» міом, їх виявляють і в жінок до 30 років, особливо в тих, хто не реалізував свою репродуктивну функцію.

Причини виникнення міоми

Яка причина виникнення захворювання до кінця не відомо. Серед потенціальних причин виділяють наступні:

• Спадкова схильність;
• Раннє статеве дозрівання;
• Відсутність пологів;
• Пізній репродуктивний період;
• Ендокринні порушення (зайва вага, прийом деяких лікарських препаратів- Тамоксифен);
• Шкідливі звички (паління);
• Несприятливі екологічні фактори.

Часто міоми матки поєднуються з ожирінням, гіпертонічною хворобою, захворюваннями молочних залоз, шлунково-кишкового тракту, щитоподібної залози, неврозами.

По локалізації міоми класифікуються:

• Інтрамуральна (пухлина розташована в товщі стінки матки)
• Субмукозна (міома зростає в напрямку до порожнини матки, викликаючи її деформацію);
• Субсерозна (зростання міоми в напрямку черевної порожнини);
• Атипове розташування вузлів: 5% - шийці матки, інтралігаментарна (міжзв’язкове розташування вузлів).

Основні симптоми міоми:

Клінічні прояви міоми матки різноманітні – від безсимптомного перебігу до різних проявів, залежно від локалізації вузлів, наявності супутньої патології.

Основні симптоми міоми:

• Маткові кровотечі (рясні менструації), які часто приводять до анемії.
• Біль і важкість внизу живота, які посилюються під час менструації
• Порушення функції сусідніх органів (часте сечовипусканння, затримка дефекації).

Міома матки часто поєднується з аденоміозом, фіброзно-кістозною мастопатією грудних залоз.

Найбільш важливим є те, що міома матки може поєднуватися з безпліддям та невиношуванням вагітності.

Діагностика міоми матки

Діагностика міоми матки включає кілька методів, які допомагають лікарю визначити наявність, розмір і розташування міоматозних вузлів. 

• Гінекологічний огляд
• УЗД органів малого тазу (трансвагінальне і трансабдомінальне), доплерографія судин малого тазу.
• Лабораторні обстеження (загальний аналіз крові, феритин)
• Гістероскопія, гістеросальпінгографія
• МРТ органів малого тазу

Ці методи дозволяють не лише діагностувати міому матки, але й вибрати оптимальну тактику лікування.

Лікування міоми матки

Метод лікування міоми матки залежно від віку пацієнтки, розмірів міоми, репродуктивних планів жінки, може бути консервативним і оперативним.

Консервативне лікування полягає в застосуванні гормональних препаратів (комбіновані оральні контрацептиви, гестагени, агоністи гонадотропін – рилізинг гормонів, гормоновмісна внутрішньоматкова система), симптоматичне лікування  (усунення болю, анемії)

Хірургічне лікування міоми проводять при великих розмірах пухлини, швидких темпах зростання, виражених симптомах (кровотечі, больовий синдром), а також в комплексному лікуванні безпліддя (плануванні вагітності).

При міомі матки виконують наступні оперативні втручання:

• Гістероскопічна міомектомія (особливо при субмукозних міомах)
• Лапароскопічна міомектомія (дає можливість зберегти матку, завагітніти в майбітньому)
• Гістеректомія – повне видалення матки (при великих симптомних міомах, відсутності планів щодо вагітності).
• Емболізація маткових артерій (ЕМА) – сучасна малоінвазивна методика лікування міоми та деяких інших гінекологічних захворювань, дозволяє уникнути видалення матки та зберегти репродуктивну функцію.

В профілактиці міоми матки важливим є регулярне відвідування гінеколога з УЗД обстеженням органів малого тазу, вчасні вагітності і пологи, здоровий спосіб життя, зменшення стресових ситуацій.