Хламідіоз - симптоми, причини та лікування

Хламідіоз — це інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом і спричиняється бактеріями Chlamydia trachomatis. Ця інфекція вражає сечостатеву систему як у чоловіків, так і у жінок. У жінок бактерії спочатку уражають шийку матки, а згодом здатні поширитися на органи малого таза. У чоловіків хвороба найчастіше проявляється ознаками уретриту: виділеннями з сечівника та болісним сечовипусканням. Своєчасна діагностика та курс антибіотиків дозволяють повністю позбутися інфекції та запобігти небезпечним наслідкам для здоров'я.

Основне, що варто знати: 

Хламідіоз спричиняється бактеріями Chlamydia trachomatis. Часто інфекція протікає безсимптомно, що ускладнює її вчасне виявлення.

У 50-70% випадків інфікована матір передає бактерію дитині під час пологів, що може викликати у новонародженого неонатальний кон'юнктивіт або пневмонію.

Відсутність лікування призводить до серйозних ускладнень: хронічних запальних захворювань органів малого таза, позаматкової вагітності та безпліддя у жінок.

Найбільш точним методом діагностики є ПЛР-тест (мазок або аналіз сечі). Лікування проводиться курсом пероральних антибіотиків.

Зміст: 

1. Що таке хламідії?
2. Які симптоми хламідіозу?
3. Хламідійна інфекція - як можна заразитися? 
4. Епідеміологія хламідіозу
5. Хламідіоз - діагностика та лікування
6. Часті питання про хламідіоз

Що таке хламідії?

Хламідії – це бактерії типу Chlamidiae, всі представники якого — внутрішньоклітинні, тобто живуть всередині клітини, паразити клітин еукаріотів. Більшість паразитів вражає ссавців та птахів, але деякі були знайдені і в амебах. Патогенними видами для людини є:

• Chlamydia trachomatis, що викликає кон'юнктивіт, запалення сечостатевої системи у дорослих, а також кон'юнктивіт та пневмонію у новонароджених; найчастіше передається статевим шляхом;
• Chlamydophila pneumoniae - викликає запалення верхніх і нижніх дихальних шляхів, що передається крапельним шляхом від хворих людей;
• Chlamydophila psittaci - вид, що викликає орнітоз, найчастіше проявляється пневмонією, зараження здебільшого відбувається в результаті контакту з птахами (папуги, канарки, індики, качки, голуби) в результаті вдихання пилу, що містить частинки висушених фекалій.

Симптоми хламідіозу

Хламідіоз вважається «мовчазною» інфекцією, оскільки в більшості випадків він протікає безсимптомно і при огляді не виявляються відхилення. Симптоми здатні з’явитися лише через кілька тижнів після зараження.

У жінок бактерії спочатку вражають шийку матки. Пізніше можуть з’явитися ознаки цервіциту (наприклад, слизово -гнійні виділення з шийки матки, контактні кровотечі з шийки матки), а іноді й уретрит (наприклад піурія (гній в сечі), дизурія, збільшення частоти сечовипускань). Проте специфічних симптомів захворювання не має і тому ознаки цервіциту лікар виявляє лише при огляді.

Інфекція, особливо при тривалій, невизначеній та нелікованій стадії, може поширюватися від шийки матки до верхніх репродуктивних шляхів (тобто матки, маткових труб) та спричиняти запальні захворювання органів малого тазу.

У рідких випадках хламідіоз має гострий симптоматичний перебіг з болями внизу живота та/або тазовими болями, болісним гінекологічним оглядом, лихоманкою, рясними виділеннями з піхви. 

У чоловіків зазвичай з’являються симптоми уретриту, тобто виділення з уретри і болісне сечовипускання.

У невеликої частини інфікованих чоловіків розвивається епідидиміт (з симптоматичним уретритом або без нього), що проявляється болем одного з яєчок та набряком калитки.

Хламідійні інфекції також мають властивість вражати пряму кишку як жінок, так і чоловіків (через анальний секс) або у інфікованих жінок шляхом поширення інфекції з шийки матки та піхви.

Хоча ці інфекції часто протікають безсимптомно, вони бувають причиною симптомів проктиту (наприклад, біль у прямій кишці, виділення та/або ректальну кровотечу).

Хламідійний кон'юнктивіт може виникнути як у чоловіків, так і у жінок через контакт із зараженими виділеннями статевих органів. У випадках, коли інфекцію не пролікувати, вона призводить до хронічного кон’юнктивіту, який триває багато місяців.

Вагітна жінка з не діагностованим чи не пролікованим хламідіозом може заразити дитину під час пологів, що може призвести до кон’юнктивіту та/або пневмонії у новонародженого. Ризик такої інфекції становить 50-70%. Описані сімейні форми хламідіозу.

Найпоширеніші симптоми хламідіозу у жінок:

• біль або дискомфорт внизу живота,
• зміна кольору або запаху або кількість виділень з піхви
• відчуття печіння і дискомфорту при сечовипусканні.

Загальні симптоми хламідіозу у чоловіків включають:

• відчуття печіння при сечовипусканні,
• виділення з уретри
• біль у яєчках (односторонній або рідко двобічний).

Як можна заразитися хламідіозом?

Інфекція Chlamydia trachomatis зазвичай передається під час статевого акту (вагінального, анального чи орального) або під час пологів від матері до новонародженого.

Хто в групі ризику зараження  хламідіозом?

Будь-яка сексуально активна людина може заразитися хламідіозом. Це дуже поширене захворювання, що передається статевим шляхом, особливо серед молоді, оскільки вони не користуються презервативами і часто змінюють партнерів, що підвищує ризик зараження інфекцією.

Гомосексуальні партнери також піддаються ризику зараження хламідіозом, оскільки хламідіоз також може передаватися через оральний або анальний секс. 

100 мільйонів людей у всьому світі інфікуються Chlamydia trachomatis під час статевого контакту. Немає даних про велику кількість інфекцій, оскільки хламідіоз часто протікає безсимптомно.

Основні фактори ризику хламідійної інфекції:

• молодий вік (зазвичай до 25 років)
• фактори способу життя, такі як попередні урогенітальні інфекції , нерегулярне використання презервативів і наявність нового статевого партнера або кількох партнерів впродовж року.

Діагностика хламідіозу

З метою діагностики Ch. trachomatis, необхідне дослідження з виявлення ДНК або РНК збудника. В Україні є доступною ПЛР-діагностика хламідіозу. 

 Для проведення аналізу можливо використання:

• першої ранкової сечі (до 20 мл) або секрету простати, сперми у чоловіків;
• мазок з піхви та/або цервікального каналу у жінок;
• мазок із глотки та/або прямої кишки у разі анальних або оральних контактів (залежно від даних анамнезу);
• мазок з конюктивного мішка;
• кров.

Лікування хламідіозу

Своєчасне виявлення та лікування хламідійної інфекції може запобігти ускладненням з боку репродуктивної системи, особливо у жінок.

Інфекцію Chlamydia trachomatis можна успішно лікувати антибіотиками, які зазвичай вводяться перорально.

Важливо почати лікування якомога швидше. Якщо інфекцію не лікувати, вона може призвести до серйозних ускладнень.

Ви повинні уникати будь-яких статевих контактів під час лікування інфекції, навіть із використанням презерватива. Вам також слід утримуватися від статевих контактів протягом 7 днів після зникнення симптомів та закінчення лікування.

Коли діагностується інфекція Chlamydia trachomatis, слід перевірити наявність інших інфекції, що передаються статевим шляхом: ВІЛ, сифіліс, гепатит В та гонорея.

Варто пам’ятати,що для якісного результату,  що і обстеження, і лікування повинні стосуватись обох партнерів.

Тривала недолікована інфекція у жінок може призвести до ускладнень і наслідків, таких як запальне захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) і, як наслідок, безпліддя, хронічний біль у нижній частині живота, позаматкова вагітність.

Іноді чоловіки відчувають запалення яєчка та епідидиміт.

На жаль, повний курс лікування не гарантує захисту від повторного зараження у разі статевого контакту з людиною, інфікованою хламідіозом. 

Тому перед початком відкритого статевого життя варто пройти обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом разом із партнером.

Захворювання статевими інфекціями можна попередити, якщо регулярно приходити на огляд до профільних спеціалістів.

Часті запитання про хламідіоз

Записатись можна за телефоном 0 800 305 911.